При роботі з Системою можуть виникнути ситуації, коли необхідно виконати складну нетипову вибірку, яку неможливо реалізувати стандартними засобами Системи. В цьому випадку адміністратор Системи може сформувати і зберегти в Системі специфічні запити до бази даних, а користувач може застосовувати ці запити. Форми, що отримуються таким чином, називаються зовнішніми вихідними формами.
Зовнішня вихідна форма має три компоненти: запит до бази даних на мові SQL, параметри запиту та шаблон друку. Запит, перелік параметрів та шаблони визначає адміністратор Системи.
Користувач за допомогою пункту меню “Запуск/Зовнішня вихідна форма” отримує перелік зовнішніх вихідних форм, до яких він має доступ:
Для того, щоб вибрати необхідну
зовнішню вихідну форму, слід позначити її і натиснути кнопку
.
Далі для вибраної форми, слід вказати шаблон з переліку шаблонів даної форми і ввести значення параметрів, визначених для цієї форми:
В шаблоні визначений тип результату, наприклад, XML, HTML, RTF. У відповідності до типу результати запиту оформлюються як XML, HTML, RTF,... документ, записуються у файл, ім'я та шлях до якого Система перепитає за допомогою діалогової форми "Відкриття файлів", після чого Система автоматично запускає застосування, яке пов'язане з даним типом файла (для XML, HTML, як правило, стандартний броузер, для RTF – WordPad, MS Word, OO Writer і т.і.).
Якщо необхідної зовнішньої форми в списку немає, зверніться до адміністратора Системи з проханням надати права на її використання або створити її. Створення зовнішніх вихідних форм описане в документі “УФД/Бібліотека. Версія 2.4. Налагодження і підтримка”.